- миготливий
- —————————————————————————————миготли́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
миготливий — а, е. 1) Який миготить. 2) біол. Який має відростки (війки), що постійно коливаються … Український тлумачний словник
миготливий — (який мигтить), мерехтливий, хисткий, ряхтливий … Словник синонімів української мови
марево — а, с. 1) Зорове явище в атмосфері, за якого біля горизонту з являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба; міраж. 2) чого і без додатка, перен. Витвір уяви; видіння, примара. 3) Миготливий шар теплого повітря біля поверхні землі … Український тлумачний словник
миготливість — вості, ж. Абстр. ім. до миготливий … Український тлумачний словник
миготливо — Присл. до миготливий … Український тлумачний словник
невірний — а, е. 1) Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках із ким небудь; який порушує вірність; зрадливий. 2) Який викликає сумнів, недовір я; обманливий, ненадійний. || Небезпечний, непевний. || Нечесний. 3) Слабий, тьмяний, миготливий. 4) розм. Не… … Український тлумачний словник
тремтливий — а, е. 1) Який тремтить (у 1, 2 знач.), здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтячий (у 2 знач.). || Який нервово, від хвилювання, холоду тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.). || Переривчастий,… … Український тлумачний словник
тремтячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до тремтіти. 2) Який тремтить (у 1, 2 знач.); здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтливий. || Який нервово, від хвилювання тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.) … Український тлумачний словник
хисткий — I (який хитається з боку на бік / згори донизу), хиткий, хибкий, хитливий, хитлявий, вихлястий, вихлюватий; розхитаний (який став хистким); хитний (який має здатність хитатися) Пор. нестійкий 1) II ▶ див. гнучкий, миготливий, невиразний 1) … Словник синонімів української мови